>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Стилістичні функції неологізмів (компаративний аспект)



Ціна: 0 грн
Додана: 09.07.2013

Розмір файлу: 39.27 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 0.00/0Середня оцінка: 0





СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ
(КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ)

Курсова робота
, 2012
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ    6
1.1 Історія дослідження поняття «неологізм» в працях науковців-лінгвістів    6
1.2 Типологізація неологізмів    13

РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ    17
2.1 Стилістичні функції неологізмів    17
2.2 Оказіоналізми як різновид неологізмів та їх стилістичні функції    21

ВИСНОВКИ    25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    27

 

ВИСНОВКИ

Отже, за визначенням більшості лексикографічних джерел, неологізми визначаються як слова, значення слів або словосполучення слів, які з’явилися в певний період у мові або використані один раз («оказіональні» слова) в тексті або акті мовлення; як «слово чи сполука, використані мовою в певний період на позначення нового або вже наявного поняття або в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями мови»; нові слова й словосполучення з новими значеннями, які з’явилися в мові в результаті запозичення, калькування, словоскладання, абревіації, переносу, розширення або звуження значення
Зазначимо, що деякі лінгвісти серед основних критеріїв під час ідентифікації нових слів висувають саме лексикографічну ознаку неологізмів, яка вказує на те, що нове слово ще не повинно бути зареєстрованим у словниках.
Підсумуємо, що кожна мова забезпечуючи комунікацію залишається стабільною але зазнає певних змін під час використання. Такі зміни на лексико фразеологічному рівні проявляється у появі та адаптації нових мовних знаків, що є одним із об’єктів аналізу неології. На лексичному рівні мова розвивається завдяки неологізмам, вільновідтворюваним новим за формою і змістом або лише за формою чи змістом англомовним знаком. Серед неологізмів ми визначаємо неоверби, неофрази, неоморфи і неосеми.
На словотвірному рівні розвиток відбувається завдяки появі нових словотвірних афіксів: неофіксів, що одночасно представляють і кількісні і якісні зміни в системи англійської мови. Фактори, які сприяють входженню неологізму до мовної системи, можуть бути як лінгвальними, так і екстра лінгвальними. Показниками узуалізації неологізмів є рекурентне відтворення поза межами первинного контексту, довговічність функціонування залучення одиниці до словотвору семотвору і формування парадигматичних зв’язків.
Маємо підсумувати, що не всяке слово, створене навіть і відповідно до внутрішніх законів відповідної мови, автоматично надходить у словниковий склад. Неологізм повинен пройти значний період перевірки в суспільній мовній практиці колективу, для того щоб завоювати собі «право громадянства» у словниковому складі мови й стати елементом цього словникового складу.
Зазначимо, що, якщо у науковій, виробничо-технічної, офіційно-діловий літературі неологізми, увійшовши в загальне вживання, виконують в основному номінативну функцію, то в творах художньої літератури використання неологізмів зазвичай пов’язане з явно вираженим стилістичним завданням. Це стосується, головним чином, індивідуальних новоутворень, яким нерідко притаманна велика експресивність та зображальність.
Разом з тим слід зазначити, що далеко не всі індивідуальні неологізми, що зустрічаються в художній літературі і в періодичній пресі, можна вважати стилістично вдалими. Також варто підкреслити смислову та стилістичну неповноцінність багатьох складноскорочених слів, абревіатур.
Отже, до стилістичних функцій неологізмів відносяться розкриття якоїсь додаткової риси явища та виявлення свого ставлення до фактів об’єктивної дійсності. Також, деякі науковці виділяють ще й номінативну функцію, але з іншим підтекстом, аніж в загальномовних неологізмах. Вони називають так само нові поняття, явища і характери, але водночас і містять особисту оцінку автора (найчастіше посмішка, сатира).


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

1.    Арнольд И. В. Стилистика современного английского язика / И.В. Арнольд. – М.: Просвещение, 1990. – 301 с.
2.    Ахманова O.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – 607 с.
3.    Баш Л.M. Неологизмы / Л.М. Баш // БСЭ. – 3-е изд., 1974. – С. 1404-1405.
4.    Березинский  В. Украинско-английские  семантико-стилистические параллели на морфологическом уровне / В. Березинский. – Львов, 1972. – 156 с.
5.    Виноградов В. В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика / В.В. Виноградов. – М.: Просвещение, 1963. – 320 с.
6.    Габинская O.A. Типология причин словотворчества / О.А. Габинская. – Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1981. – 152 с.
7.    Гак В.Г. Новые слова и новые словари / В.Г. Гак // Новые слова и словари новых слов. – Л.: Наука, ЛО, 1978. – С. 15-29.
8.    Гак В.Г. Семантическая структура слов как компонент семантической структуры высказывания / В.Г. Гак // Семантическая структура слова. – М.: Наука, 1971. – С. 78-96.
9.    Гладка В. А. Фактори збагачення номінативного фонду сучасної французької мови / В.А. Гладка //Наук. вісник Чернівецького ун-ту: 36. наук. пр. – Вип. 425. Романо-слов’янський дискурс. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 34-37.
10.    Гладка В.A. Поняття «неологізм» у світлі сучасних лінгвістичних парадигм / В. Гладка // Наукові записки. Серія «Філологічна. Вип. 11. – Острог, 2009. – С. 170-177
11.    Горшков А.И. Неологизм / А.И. Горшков // Русский язык: Энциклопедия. – М.: Совет. энцикл., 1979. – С. 131.
12.    Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов: навч. посіб./ О. Ю.Дубенко. – Вид. 2-ге. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 328 с.
13.    Енциклопедія Українська мова. – К.: Українська енциклопедія, 1991. – 750 с.
14.    Ермакова О.П. Лексические значения производных слов / О.П. Ермакова. – М.: Наука, 1984. – 239 с.
15.    Жлуктенко Ю.А. Неорганический язык в многоязычной ситуации / Ю.А. Жлуктенко // Языковые ситуации и взаимодействие языков. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 22-42.
16.    Журавлева Т. А. Особенности терминологической номинаци / Т.А. Журавлева. – Донецк: АООТ Торговый дом «Донбасс», 1998. – 253 с.
17.    Зацний Ю. А. Розвиток словникового запасу англійської мови в 80-ті – 90-ті роки ХХ століття: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. – Запоріжжя, 1999. – 403 с.
18.    Котелова Н.З. Первый опыт лексикографического описания русских неологизмов / Н.З. Котелова // Новые слова и словари новых слов. – Л.: Наука, ЛО, 1978. – С. 5-26.
19.    Кубрякова Е.С. Что такое словообразование / Е.С. Кубрякова. – М.: Наука, 1965. – 174 с.
20.    Куньч З.Й. Універсальний словник української мови / З.Й. Куньч. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 848 с.
21.    Лопатин B.B. Рождение слова: неологизмы и окказиональные образования / В.В. Лопатин. – М.: Наука, 1973. – 152 с.
22.    Мешков О.Д. Словообразование современного английского язика / О.Д. Мешков. – М.: Наука, 1976. – 246 с.
23.    Пономарьов О.Д. Стилістика сучасної української мови: підручник для студентів ф-ту журналістики / О.Д. Пономарьов. – К.: Либідь, 1993 – 248 с.
24.    Реформатский А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. Изд.4-е. –М.: Просвещение, 1967. – 542 с.
25.    Сахарный Л.В. К тайнам мысли и слова / Л.В. Сахарный. – М.: Просвещение, 1983. – 159 с.
26.    Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.
27.    Серебренников Б.А. Об относительной самостоятельности развития системы язика / Б.А. Серебренников. – M.: Наука, 1968. – 127 с.
28.    Чекалина Е.М. Лексикология французского язика / Е.М. Чекалина. – Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербур. ун-та, 1998. – 412 с.
29.    Шанский Н.В. Очерки по русскому словообразованию / Н.В. Шанский. – М.: Изд-вр Московс. госуд. ун-та, 1968. – 310 с.
30.    Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь / В.Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.
31.    Cabre М.Т., Yzaguine L. (de). Strategie pour la detection demi-automatique des heologismes de presse // Traduction, Terminologie, Redaction: Etudes Sur le Texte et Ses Transformations. – Montreal: Pq, Canada, 1995. – P. 89-100.
32.    Cellard J., Sommant M. 500 mots nouveaux dйfinis et expliques. – P., 1979.
33.    Gardin В., Lefevre G., Marcellesi Ch., Mortureux M. – F. A propos du «sentiment neologique» // Langages: La neologie lexicale. – Decembre, №36. – P.: Didier-Larousse, 1974. – P. 45-52.
34.    Grevisse M. Le Bon usage. Grammaire francaise avec des remarques sur la langue francaise d’aujourd’hui. – P.: Librairie A.Hatier, 1964. – 1194 p.
35.    Nova slova / Pod ved. O.Martincove. – T.2. – Praha, 2004. – 389 p.

Електронні джерела

36.    Головко О.М. Типологічна характеристика англомовних неологізмів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: . – Назва з екрана.
37.    Стилистические функции различных пластов словарного состава английского язика. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: . – Назва з екрана.

Свіжі наукові записки

www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038