>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Роль та функції засобів виразності, що базуються на порушенні традиційного порядку слів у реченні



Ціна: 0 грн
Додана: 09.07.2013

Розмір файлу: 40.19 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 0.00/0Середня оцінка: 0




РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ЗАСОБІВ ВИРАЗНОСТІ, ЩО БАЗУЮТЬСЯ НА ПОРУШЕННІ ТРАДИЦІЙНОГО ПОРЯДКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ, У ТЕКСТАХ РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)


, 2012
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ВИРАЗНОСТІ, ЩО БАЗУЮТЬСЯ НА ПОРУШЕННІ ТРАДИЦІЙНОГО ПОРЯДКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ    6
1.1 Інверсія в системі риторичних фігур: ретроспективний аналіз    6
1.2 Поняття та види інверсії в працях лінгвістів    11

РОЗДІЛ 2 РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ІНВЕРСІЇ У ТЕКСТАХ РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ    14
2.1 Граматична функція інверсії    14
2.2 Інтенсифікація або стилістична функція інверсії    16
2.3 Емоційно-оцінна функція інверсії    22

ВИСНОВКИ    25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    27
ДОДАТКИ    30

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, провівши дане дослідження у відповідності до поставлених завдань ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення:
У традиційній англійській риторичній системі всі фігури (включаючи тропи) поділяються на фігури думки і фігури слова. До першої групи належать фігури докази (порівняння), пристрасті (вигук) та прикраси (евфемізм, гіпербола). До другої – фігури вираження або, власне, словесні (ономатопея), граматичні фігури (інверсія, анаколуф) і тропи.
Маємо підсумувати, що порядок слів належить до таких граматично-стилістичних категорій, з якими дослідники найтісніше пов’язують змістову точність, виразність, тональність фрази, ритмомелодійну гнучкість. Інверсія як порушення звичайного порядку слів, що несе за собою підвищення експресивності мовлення, звернула на себе увагу ще представників елліністичної-римської риторичної системи. Спосіб утворення (перестановка) ріднить інверсію з іншими риторичними фігурами. Крім інверсії в результаті перестановки утворюються анастроф, гіпербатон, анадіплозіс, гістерологія.
Сучасні дефініції інверсії розмежовують, як правило, терміни «граматична інверсія» (синтаксичний засіб, історично закріплений, наприклад, у мовах з аналітичним ладом, результатом якого є зміна граматичного значення всієї синтаксичної конструкції) і «стилістична інверсія» (порушення звичайного порядку проходження членів речення без зміни синтаксичних зв’язків, у результаті чого «який-небудь елемент виявляється виділеним і отримує спеціальні конотації емоційності або експресивності», «виявляється стилістично маркованим»). В системі експресивних засобів синтаксису інверсія визначається як фігура, утворена за допомогою операції перестановки, і виконує експресивну, емфатичну або ритміко-мелодійну функцію.
Підкреслимо, що інверсія, будучи «відхиленням від норми», саме входить в предмет вивчення стилістики. Стилістика розглядає її ефект в мові. Граматика також розглядає інверсію, в свою чергу, як порушення граматичних правил будови речення. Граматика описує який з членів речення «висунуто, виділено», а стилістика, який ефект дасть висунення саме цього члена речення. Так, при зміні «звичного, правильного» (тобто граматичного) порядку слів, сторона, що сприймає, отримує сигнал (адресат, слухач), виділяє цей вислів чи речення, адже він відрізняється з ряду однорідних, «сірих» висловлювань. Тобто інверсія починає виконувати вже інші функції, властиві їй.
Зазначимо, що інвертовані конструкції часто виконують емфатичну функцію (посилення емоційного змісту висловлювання), адже вона взаємодіє з виражальними засобами синтаксису.
Таким чином, комунікативно-прагматичні функції інвертованих висловлень є переважно такими: оцінною, характеристично-оцінною та емфатичною. Інвертовані речення у власне інформаційних текстах реалізують інформативну та емфатичну функції. Інверсія в інформаційному мовленні використовується з метою виділити певні поняття та ключові слова; привернути увагу до окремих моментів висловлення. Комунікативно-прагматична роль інверсії в інформаційних текстах посилюється іншими синтаксичними засобами творення виразності, зокрема паралелізмом, риторичним питанням.


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

1.    Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксиса: На материале английского языка: учеб. пособие / О. В Александрова. – изд. 2-е, испр. – М.: Кн. дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 216 с.
2.    Арнольд И. В. Стилистика современного английского язика / И.В. Арнольд. – М.: Просвещение, 1990. – 301 с.
3.    Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. – М., «Иностранная литература», 1955. – 416 с.
4.    Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики / Н.А. Безменова. – М., «Наука», 1991. – 215 с.
5.    Береговская Э.М. Нарушение пунктуационной нормы как потенциальный источник экспрессивности / Э.М. Береговская // Стилистический анализ художественного текста. – Смоленск: СГПИ, 1988. – С. 145-154.
6.    Будыкина В. Г. Инверсия в нарративе литературной сказки: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Будыкина Вера Геннадьевна. – Челябинск, 2004. – 173 е.
7.    Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка: учебник / Н. С. Валгина. – М.: Агар, 2000. – 416 с.
8.    Гаспаров М.Л. Античная риторика как система / М.Л.Гаспаров // Античная поэтика. Риторическая теория и литературная практика. – М., «Наука», 1991. – 256 с.
9.    Єрмоленко С. Я. Стилістичне значення порядку слів / С. Я. Єрмоленко // Укр. мова і л-ра в шк. – 1972. – № 8. – С. 29 – 38.
10.    Золотова Г. А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса / Г. А. Золотова. – 5-е изд., стер. – М.: КомКнига, 2007. – 368 с.
11.    Крылова О. А. Коммуникативный синтаксис русского языка / О. А. Крылова. – 2-е, испр. и доп. – М.: Кн. дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 176 с.
12.    Кузнец М. Д. Стилистика английского языка: пособие для студентов пед. ин-тов / Марианна Давыдовна Кузнец, Юрий Максимович Скребнев; под ред. Н. Н. Амосовой. – Л.: Гос. учеб.-пед. изд-во М-ва Просвещения РСФСР, Ленингр. отд-ние, 1960. – 175 с.
13.    Малинович Ю. М. Экспрессия и смысл предложения: Проблемы эмоционально-экспрессивного синтаксиса / Ю. М. Малинович; науч. ред. Л. М. Ковалева. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1989. – 216 с.
14.    Мороховский А.Н. Стилистика английского языка / А.Н. Мороховский. – К., Выща школа, 1991.- 272 с.
15.    Никитина С.Е. Экспериментальный системный толковый словарь стилистических терминов / С.Е. Васильева. – М., 1996. – 172 с.
16.    Пименова М. А. Стилистическая инверсия в сфере фразеологии современного английского языка: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 / М. А. Пименова. – М., 1990. – 23 с.
17.    Сковородников А.П. Экспрессивные синтаксические конструкции современного русского литературного языка / А.П. Сковородников. – Томск, 1981. – 255 с.
18.    Скребнев Ю.М. Тропы и фигуры как объект классификации / Ю.М. Скребнев // Проблемы экспрессивной стилистики. – Ростов н/Д.: РГУ, 1987. – С. 60-65.
19.    Тавасиева А. З. Инверсия подлежащего как синтаксическая фигура: на материале современной французской литературы: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05 / Тавасиева Альбина Заурбековна. – М., 2002. – 164 с.
20.    Толочко О. Я. Інверсія в оригінальному та перекладному дискурсі: до питання про шляхи відтворення експресивності / Орест Ярославович Толочко // Studia germanica et romаnica: наук. журнал. Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. Том 6, № 1(16). – Донецьк, 2009. – С. 149 – 156.
21.    Якобсон Р. Значение лингвистических универсалий для языкознания. / Р. Якомсон // Звегинцев В.А. История языкознания XIX XX веков в очерках и извлечениях. – М., «Просвещение», 1965. – С. 383-395.
22.    Bacry P. Les figures de style. – P., Belin, 1992. – 336 p.
23.    Dubois J. et al. Dictionnaire de linguistique et des sciences du lan-gage. – P., Larousse, 1994. – 514 p.
24.    Dumarsais C.C. Des Tropes ou des differents sens, Figures et vingt autres articles de Encyclopёdie. – P., Flammarion, 1988. – 442 p.
25.    Guiraud P. La stylistique. Collection «Que sais-je?» № 646. – P., Presses universitaires de France, 1967. – 120 p.
26.    Marouzeau J. Sur l'ordre des membres dans un enonce complexe. – Le franijais moderne, 1959, № 2. – P. 81-84.
27.    Mazaleyrat J., Molinie G. Vocabulaire de la stylistique. – P., Presses Universitaires de France, 1989. – 379 p.
28.    Suhamy H. Les figures de style. Collection «Que sais-je?» № 1889. – P., Presses Universitaires de France, 1981. – 127 p.
29.    Todorov T. Tropes et figures. // Litterature et signification. – P., Larousse, 1967. – P. 91-118.

Електронні джерела

30.    Поліщук Л. Інтродискурсивні можливості порядку слів у телевізійному мовленні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

Свіжі наукові записки

www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038