>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Психолінгвістичні особливості мовної свідомості білінгвів



Ціна: 0 грн
Додана: 09.07.2013

Розмір файлу: 41.38 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 0.00/0Середня оцінка: 0





ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ СВІДОМОСТІ БІЛІНГВІВ


, 2013
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ    6
1.1. Культура і комунікація    6
1.2. Концепція міжкультурної комунікації    9
1.3. Взаємозв’язок свідомості та мовної свідомості людини    12

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ    17
2.1. Поняття та концепції білінгвізму    17
2.2. Психолінгвістичні особливості навчання другої іноземної мови в світлі концепції білінгвізму    20

РОЗДІЛ 3. МЕТОД АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ    25

ВИСНОВКИ    30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    32

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, міжкультурне спілкування розуміється як діалог культур, який відбувається у свідомості індивіда. Міжкультурне спілкування являє собою обмін культурними предметами, наприклад, значеннями слів, за якими стоять знання про певний фрагмент дійсності. Значення слова являє собою явище загальнокультурне, тобто прийняте всіма представниками даної культури.
В той же час, культура – це складне явище, що характеризує існування людей, що належать до певної етнічної групи. Культура фіксується і зберігається в свідомості людей у вигляді «культурно забарвлених» образів дійсності. Ці образи зафіксовані в значенні слова. Значення слів є феноменом культурним (на противагу індивідуальному) і передаються від одного покоління до іншого, від однієї людини до іншої, в результаті спільної діяльності людей, що належать даній культурі.
Мовне спілкування визначається як процес регулювання трьох активностей людини: 1. розумової діяльності в процесі сприйняття мовного повідомлення, 2. комунікативної активності, 3. посткомунікативної активності. Комунікація розглядається як процеси виробництва і сприйняття мовлення. Спілкування існує в знаковій формі, найчастіше в мовній, тобто у формі комунікації.
Підкреслимо, що сенс – це те, що формується окремою людиною на основі значення. Однак сенс не може формуватися поза зв’язком зі значенням, тобто осмислення світу відбувається в рамках культури. Таким чином, ядром сенсу є значення.
Практичний експеримент в нашому дослідженні показав, що особливості мовної свідомості штучних білінгвів полягають у специфіці змісту асоціативних полів, що виявляються в ході асоціативного експерименту, оскільки їх знання про світ чужої культури формується в рамках рідної культури. Це знання формується не в ході діяльності з реальним предметом (біодинамічна тканину образу), а на основі зовнішньої мовної дії.
Результати вільного асоціативного експерименту з виявлення змісту образів мовної свідомості штучних білінгвів – українських студентів, що вивчають англійську мову, дозволили нам провести порівняння з вмістом мовної свідомості англійців, тобто носіїв мови. Ми спробували з’ясувати наскільки зміст образів мовної свідомості українських студентів, що вивчають англійську мову, наближається або не наближається до змісту образів мовної свідомості англійців на кожному курсі у міру вивчення іноземної мови, тобто аналіз проводився за віковими групами.
Ми з’ясували, що формування змісту мовної свідомості штучних білінгвів перебуває під сильним впливом рідної культури та мови і що, навіть при наявності високого рівня знання мови, зміст мовної свідомості наших досліджуваних не збігається зі змістом мовної свідомості носіїв мови. Виходячи з теоретичних уявлень на які ми спираємося, даний факт пояснюється відмінностями в шляхах формування образів мовної свідомості.
Підсумуємо, що в результаті нашого дослідження ми прийшли до наступних висновків:
1. За словом іноземної мови у штучних білінгвів стоять реалії рідної культури.
2. Зміст образів мовної свідомості, що стоять за словом досліджуваної іноземної мови, змінюється в процесі її вивчення.
3. Структура образу мовної свідомості, що стоїть за словом досліджуваної іноземної мови, у процесі її вивчення не досягає повного збігу зі структурою образу мовної свідомості носія цієї мови.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії, статті, навчальні та практичні посібники
1.    Gregg K. Krashen’s monitor and Occam’s razor // Applied Linguistics. – 2001. – Pp. 7-100.
2.    Grosjean F. Temporal variables within and between languages. In H. W. Dechert & M. Raupach (Eds.), Towards a cross-linguistic assessment of speech production. – Frankfurt: Lang, 2000. – 190 р.
3.    Hakuta K. Mirror of language: The debate on bilingualism. – New York: Basic Books, 2001. – 142 р.
4.    Hall E.T. The Silent Language. – New York: Doubleday, 2001. – 169 р.
5.    McLaughlin B. The monitor model: Some methodological considerations // Language learning. – 2000. – Р. 309-332.
6.    Meara P. The classical research in L2 vocabulary acquisition // Anderman G. & Rogers M. (Eds.). Words, words, words: The translator and the language learner. – Clevedon: Multilingual Matters, 2001. – P. 27-40.
7.    Richards J. C. Second language learning. In R. Wardhaugh & H. D. Brown (Eds.), A survey of applied linguistics. – MI: University of Michigan Press, 2002. – 281 р.
8.    Weinreich U. Languages in Contact // Зарубежная лингвистика. – М., 2002. – С. 7-42.
9.    Whorf B. The relation of habitual thought and behavior to language // Зарубежная лингвистика. – М., 2001. – С. 58-91.
10.    Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. / под ред. Ю.В. Арутюняна. – Этносоциология. М., 2001. – 412 с.
11.    Белянин В.П. Введение в психолингвистику / под ред. В.П. Белянина. – М., 2001. – 371 с.
12.    Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / под ред. А. Вежбицой. – М.: Языки русской культуры, 2004. – 451 с.
13.    Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / П.Я. Гальперин // Исследования мышления в советской психологии. – М., 2001. – С. 236-277.
14.    Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики / под ред. И.Н. Горелова. – М.: Лабиринт, 2001. – 489 с.
15.    Гумбольд В. О различии строения человеческих языков и его влияние на духовное развитие человечества / под ред. В. Гумбольд // Избранные труды по языкознанию. – М., 2000. – С. 51-57
16.    Залевская А.А. Национально-культурная специфика картины мира и различные подходы к её исследованию / А.А. Залевская // Языковое сознание и образ мира. – М., 2000. – С. 39-54.
17.    Зимняя И.А. Психология обучения неродному языку / под ред. И.А. Зимней. – М., 2002. – 245 с.
18.    Карлинский А. Е. Проблемы теории языковых контактов / А.Е. Карлинский // Языковые контакты и интерференция. – М., 2001. – С. 10-35.
19.    Медведева И.Л. Психолингвистические аспекты функционирования иноязычного слова / под ред. И.Л. Медведевой. – Тверь, 2001. – 389 с.
20.    Перфильева С.Ю. Исследование словарных дефиниций слов-названий эмоций русского и английского языков / С.Ю. Перфильева // Язык, сознание, коммуникация. – М.: Филология, 2003. – С. 78-81
21.    Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику: Курс лекций / под ред. Л.В. Сахарного. – Л., 2001. – 412 с.
22.    Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста / под ред. Ю.А. Сорокина. – М., 2006. – 389 с.
23.    Тарасов Е. Ф. Лингвистика и теория речевого общения / Е.Ф. Тарасов // Коммуникативная лингвистика и коммуникативно-деятельностный подход к обучению языкам. – М, 2000. – С. 101-105
24.    Тарасов Е.Ф. Межкультурное общение – новая онтология анализа языкового сознания / Е.Ф. Тарасов // Этнокультурная специфика языкового сознания. – М., 2002. – С. 45-49
25.    Уфимцева Н.В. Человек и его сознание: проблема формирования / Н.В. Уфимцева // Язык и сознание: парадоксальная рациональность. – М., 2003. – С. 59-75.
26.    Уфимцева Н.В. Языковое сознание и образ мира славян/ Н.В. Уфимцева // Языковое сознание и образ мира. – М., 2000. – С. 207-219.



Свіжі наукові записки

www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038