>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Мовна спеціфіка поезій О.Блока



Ціна: 0 грн
Додана: 09.07.2013

Розмір файлу: 53.3 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 5/4Середня оцінка: 5







МОВНА СПЕЦІФІКА ПОЕЗІЙ О.БЛОКА
Курсова робота студента  курсу

, 2012
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРЧОСТІ БЛОКА НА ФОНІ ЛІТЕРАТУРИ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ    6
1.1 Художні особливості лірики письменника    6
1.2 Тема батьківщини в поезії Блока    10

РОЗДІЛ 2. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ БЛОКА    13
2.1 Метафори в поезії Олександра Блока    13
2.2 Епітети та кольори в поезії О. Блока    17

РОЗДІЛ 3. МОВНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ СИМВОЛІВ У ТВОРЧОСТІ О. БЛОКА    26


ВИСНОВКИ    32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    34

 

ВИСНОВКИ

Олександр Блок – великий поет старої, дожовтневої Росії, що завершив своєю творчістю поетичні пошуки всього XIX століття. Можна сказати, що історична місія Блока як поета, критика, публіциста полягала в тому, щоб привести культуру минулого в безпосереднє зіткнення зі своїм часом. Поет став сполучною ланкою між літературою XIX і початку XX століть. Ймовірно, тому в творчості і подобі Блока поєднуються несумісні риси та якості особистості.
Підсумуємо, що образ батьківщини в поезії Олександра Блока вимальовується інакше. Блок, будучи поетом-символістом, не міг опуститися до рівня дешевої алегорії. Символіст завжди вказував на вищу реальність, більш реальну, ніж та, з якою ми стикаємося повсякденно.
Зазначимо, що метафора виникає при зіставленні об'єктів, що належать до різних класів. Логічна сутність метафори визначається як категоріальна помилка або таксономічне зрушення. Порівнюючи об’єкти, метафора їх протиставляє. Метафора скорочує не тільки порівняння, але і протиставлення, виключаючи з нього термін, що містить заперечення. Метафора виконує дві основні функції – функцію характеризації і функцію номінації індивідів і класів об'єктів.
Узагальнюючи інформацію про метафори в поезії Блока, зазначимо, що в поезії Блока метафора є природною складовою частиною. Однак треба зауважити, що у Блока (як і в інших символістів) метафора використовується надзвичайно широко. Цьому сприяє той факт, що символ, як відзначають багато дослідників, за своєю формою та змістом близький до метафори. Безсумнівно, найбільшу кількість метафор у поезії Блока віддано жінці. Блоковська жінка – це і Прекрасна Дама, і її Чародійний Образ, і знаменита Незнайомка.
Метафора дозволяє передати Блоку його ставлення до жінки в її різних іпостасях. Образ жінки розчленовується на різні складові, і Блок для кожного з віршів вибирає той чи інший, відповідний суті, і втілює його за допомогою символу, а отже – за допомогою метафори. У результаті жінка у Блока постає перед нами у всьому різноманітті образів, які представляв собою поет. Надзвичайно часто використовує Блок метафору для окреслення зовнішності, а через зовнішність – характеру героя. Метафора використовується Блоком і для характеристики філософських понять.
Також у своїй поезії Блок використовує безліч лексико-стилістичних засобів, серед яких – численні епітети. Епітетам в поезіях Блока притаманні кольори, властивості символу і його здатність породжувати масу асоціацій. всі вірші О. Блока насичені епітетами та, зокрема, кольорами. Колірні прикметники в його поезії – живий рух фарб, ними створюється атмосфера барвистості. Блок – поет-символіст. Для створення своїх символів він постійно використовує колір, що зумовлено притаманними кольорам властивостей символу і здатністю породжувати масу асоціацій. Найбільш часто в поезії Блока застосовуються такі кольора, як білий, синій, червоний, чорний, сірий, зелений, жовтий. Кожен колір – це певний символ у Блока або засіб створення символу. Він використовує традиційну символіку будь-якого кольору і створює власний, неповторний образ-символ.
Особливо очевидне для Блока – це властивість слова в поетичній мові.  Багатозначне слово і є символом. Тому найважливіший рівень поетичної мови Блоку – лексико-семантичний, рівень слів і їх значень.
Всі значення блоковських символів деколи дуже важко перерахувати, і це важлива риса його поетики, художник переконаний, що в символі завжди має залишатися щось «невимовне», «таємне», не передане ані термінами науки, ані побутовою мовою. Однак для блоковського символу характерно й інше: яким би багатозначним він не був, у нього завжди зберігається і його «перший» – земний і конкретний – сенс, яскрава емоційна забарвленість, безпосередність сприйняття і почуття.

 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Абрамец И.В. К понятию символического ряда в лирике А.Блока.//Вопросы стилистики русского языка. – Самарканд, 1981. – С. 19-29.
2.    Амосова H.H. К вопросу о лексическом значении слова // Н.Вестник ЛГУ, Серия истории, языка и литературы. – Л.,1957.  – N 2, вып. 1.
3.    Арнольд И.В. Интерпретация художественного текста: типы выдвижения и проблемы экспрессивности// Экспрессивные средства английского языка. – Л., 1975. – С. 3-15.
4.    Арутюнова Н.Д. Языковая метафора //Лингвистика и поэтика. – М., 1979. – С. 147-173.
5.    Блок А. Собрание сочинений в 6-ти т. – Л., 1980-1983.
6.    Большой синонимический словарь русского языка: в 2 т. – СПб.: Нева, 2003. – 678 с.
7.    Виноградов В.В. О теории художественной речи. – М., 1971. – 312 с.
8.    Винокур Г. О. Заметки по русскому словообразованию // Избранные работы по русскому языку. – М, 2002. – 345 с.
9.    Винокур Г.О. Язык литературы и литературный язык // Контекст 1982. – М., 1983. – С. 255-283.
10.    Выходцев П.С. Блок и народная художественная культура: К эволюции идейно-эстетических взглядов поэта.// Рус.лит. – 1980. – N 3 – С. 64-91.
11.    Громов П. А. А. Блок, его предшественники и современники. – М., 2001. – 245 с.
12.    Долгоополов Л. Поэзия русского символизма // История русской поэзии в 2-х томах, т.2. –  С. 253-330.
13.    Долгополов Л.К. Александр Блок: Жизнь и творчество. – Л., 1980. – 213 с.
14.    Журавлев А. П. Фонетическое значение. – М.: ЛГУ, 2001. – 160 с.
15.    Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование. – М., 2003. – 247.
16.    Краснова JI.B. Поэзия Александра Блока. К проблеме концептуальности поэтических форм. Диссертация доктора фи-лол. наук. – Дрогобыч, 1991.
17.    Кузьмина H.A. Поэтическое слово Александра Блока // Вопросы стилистики. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1985. – С. 34-54
18.    Максимов Д. Е. Поэзия и проза А. Блока, М.: Сов.писатель, – 2003.- 289 с.
19.    Маслова В. А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. – М., 2000. – 180 с.
20.    Минц З. Г. Блок и русский символизм. М.: Наука, 2000. – 521.
21.    Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. Автор Т. Ф. Ефремова. – М.: Русский язык, 2000. – 289 с.
22.    Современный русский язык: Учебник / Под редакцией Н. С. Валгиной. – М.: Логос, 2002. – 456 с.
23.    Соколова Л.А. Неопределенно-субъективные предложения в русском языке и поэтике А. Блока. – М., 1980. – С. 161-213.
24.    Соколова Н.К. Поэтический строй лирики Блока. – Воронеж: Издательство, 2002. – 178 с.
25.    Суслова Н. В. Новый литературоведческий словарь-справочник. – М., 2000. – 241 с.
26.    Фатющенко В.И. Поэтический символ у А.Блока // Вест. Моск. Ун-та. – Сер. 9. Филология. – 1980. – N 6. – С. 12-17.



Свіжі наукові записки

Реклама в Интернет www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038