>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Пропаганда здорового способу життя в масмедіа



Ціна: 0 грн
Додана: 09.07.2013

Розмір файлу: 38.59 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 0.00/0Середня оцінка: 0





ПРОПАГАНДА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В МАСМЕДІА

, 2013
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА І СУТНІСТЬ МАСМЕДІА    6
1.1. Поняття і типологія масмедіа    6
1.2. Глобалізація масмедіа в сучасному світі    8
1.3. Масмедіа та їх функції в суспільстві    12

РОЗДІЛ 2. МЕДІА ЯК ОСОБЛИВИЙ ЧИННИК  ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ    16
2.1.Виявлення позитивних тенденцій  впливу медіа на формування здорового способу життя    16
2.2. Вплив різних типів медіа на здоровий спосіб життя    19

РОЗДІЛ 3. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В МАСМЕДІА    22
3.1. Пропаганда здорового способу життя в програмах на українському телебаченні    22
3.2. Рекомендації щодо популяризації здорового способу життя у масмедіа    24

ВИСНОВКИ    29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    31

 

ВИСНОВКИ

Отже, ЗМІ – система установ та закладів, створених з метою публічного, оперативного розповсюдження інформації про події та явища у світ, країні чи регіоні необмеженого кола осіб, суб’єктів, та зорієнтованих на виконання певних суспільних задач.
Вивчення кореспонденції, залучення до широкої участі у виступах ЗМІ представників аудиторії – надійний шлях підвищення дієвості, а, отже, і ефективності засобів масової інформації.
Підсумуємо, що під глобалізацією ЗМІ розуміють глобалізацію ринків, тобто виникнення універсального попиту на медіа продукти й нові технології з боку споживачів різних країн. Це дає можливість продавати продукт аудиторії з усього світу.
Зазначимо, що основними функціями ЗМІ є: просвітницька, розсилка новин, аксеонологічна, контрольно-критична функція, функція зворотного зв’язку, комунікативна функція та футурологічна (або прогностична функція).
Розглянувши позитивні тенденції пропагування здорового способу життя в масмедіа узагальнимо, що перші відносно позитивні тенденції успішного впливу медіа на формування здорового образу життя з’явилися після демонстраційних проектів у 1970 році. Сьогодні масмедіа розглядаються як необхідна частина будь-якої стратегії для переконання.
Також зазначимо, що інформаційні засоби формування засад здорового способу життя різні, але насамперед це, звичайно, телебачення, радіо та преса. Переважна більша частина української молоді задовольняє свою інформаційну потребу саме за допомогою телевізора і, як наслідок, пропаганда здорового способу життя на телебаченні є найефективнішою.
Для практичної частини нашого дослідження ми взяли телевізійний простір найбільш популярних сьогодні телеканалів та узагальнили інформацію про пропаганду здорового способу життя в телепередачах. Підсумуємо, що на сьогодні чітко продуманої системи висвітлення проблем здорового способу життя на телебаченні не розроблено. Доля передач з цієї тематики займає незначний відсоток загального масиву телебачення (найбільша частка з них припадає на канал «Інтер» та «1+1»). До того ж із назв програм не завжди ясно, про що піде мова. Іноді ці проблеми обговорюються там, де навіть важко про це здогадатися. Іншою проблемою є те, що ці передачі транслюються переважно вдень, коли значна частина дітей і молоді знаходиться або у школі, або на роботі. З огляду на це, доцільно змінити час виходу деяких передач. Відповідним державним установам і соціальним службам слід звернути увагу на те, щоб у спеціальних передачах, крім загальних порад, подавалися конкретні адреси, куди можна було б звернутися у разі потреби.
В той же час, можна констатувати, що українські засоби масової інформації є сьогодні вагомим чинником впливу на свідомість людини. Природно, така ситуація може ефективно сприяти реалізації стратегії щодо інформованості з формування здорового способу життя. Йдеться не про відсутність окремих теле- і радіопрограм, друкованих матеріалів, соціальної реклами з проблем здоров’я (вони є і певною мірою виконують своє призначення), а про відсутність єдиної системи пріоритету формування здорового способу життя у ЗМІ, керованої на державному рівні і закріпленої законодавчо.
У ситуації сучасної соціально-психологічної нестабільності було б доцільніше, щоб засоби масової інформації взяли на себе місію вироблення національної ідеології, орієнтованої на оптимістичну перспективу. Одним з вагомих компонентів такої ідеології може стати пропагування в ЗМІ ідеї згуртування народу України навколо цінностей здорового способу життя в усіх їх аспектах – фізичних, психічних, соціальних, духовних.


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Баранчук С. Духовність в Україні і засоби масової інформації / С. Баранчик // Україна на порозі третього тисячоліття: духовність як основа консолідації суспільства. – К., 2008. – Т. 15. – С. 589-597.
2.    Бебик В.М. Засоби масової інформації посткомуністичної України / під ред. В.М. Бобика. – К., 1996. – 124 с.
3.    Беляков A.A. Экологическая пресса Украины / под ред. А.А. Бел якова. – К., 2005. – 49 с.
4.    Борее В.Ю. Культура и массовая коммуникация / под ред. В.Ю. Борее. – М., 2006. – 304с.
5.    Вагдикян Б. Монополия средств информации / под ред. Б. Вагдикяна. – М., 2007. – 320 с.
6.    Гениева Е. Вторжение электронных изданий: плюси и минусы / Е. Гениева // Библиотека. – М., 1997. – №8. – С. 14-16.
7.    Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды / под ред. Б.А. Грушина.  - М., 1999. – 64 с.
8.    Ерасов Б.С. Социальная культурология / под ред. Б.С. Ерасова. – М., 1996. – 591 с.
9.    Засоби масової інформації і суспільство України: сучасний стан взаємостосунків: Аналітична записка Українського центру економічних і політичних досліджень // Україна на порозі третього тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура. – К., 2010. – Т.14. – С. 572-607.
10.    Зернецъка О.В. Нові засоби масової інформації / під ред. О.В. Зернецької. – К., 1993. – 98 с.
11.    Карпухин О.И. Самооценка молодежи как индикатор ее социокультурной идентификации / И.О. Карпухин // Социс. – 1998. – № 12. – С. 89-94.
12.    Козлов A.A. Молодой человек: становление образа жизни / под ред. А.А. Козлова. – М, 1996. – 168 с.
13.    Колядюк Р. Быть или не быть? – вот в чем вопрос / Р. Колядюк // Маркетинг и реклама. – 1999. – №4. – С. 18-25.
14.    Копиленко О.Л. Влада інформації / під ред. О.Л. Копиленко – К., 1991. – 108 с.
15.    Коробейников В.С. Пресса и общественное мнение / под ред. В.С.Коробейникова. – М., 1996. – 204 с.
16.    Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Н. Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – №2. – С.148.
17.    Лизанчук В.В. Грани коллективизма. Воздействие печати, телевидения, радио на формирование социально активной личности / под ред. В.В. Лизанчук. – К., 1991. – 121 с.
18.    Мудрик A.B. Социализация и воспитание подрастающих поколений / под ред. А.В. Мудрика.  – М., 1990. – 39 с.
19.    Мудрик A.B. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – М., 1999. – 184 с.
20.    Рыбинский Е.М. Актуальные проблемы современного детства / под ред. Е.М. Рыбинского. – М., 1998. – 104 с.
21.    Телерадіомовлення в Європі – тенденції і перспективи на прикладі Німеччини та України: Матеріали українсько-німецької конф. з питань засобів масової інформації (Київ, 2-3 груд. 1997 р.). – К., 1998.
22.    Федотова Л.И. Масовая информация: стратегия производства и тактика потребления / под ред. Л.И. Федотовой. – М., 1996. – 232 с.
23.    Хоружий Г. Інформаційна політика: сутність і проблеми / Г. Хоружий // Друкарство. – 1999. – № 4(27). – С. 4-5.
24.    Шариков A.B. Медиа-образование / А.В. Шариков // Рос. пед. энцикл. – М., 1993. – T.l. – С.555-556.


Свіжі наукові записки

www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038