>

Меню
Свіжі наукові записки
Студенти і партнери
Скачати курсову роботу sap
- цікава курсова робота. - дипломна робота.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт



Ціна: 0 грн
Додана: 01.05.2011

Розмір файлу: 93.3 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 3.88/9Середня оцінка: 3.88




ЗМІСТ


ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Право споживача на безпечну та якісну продукцію…………...6
 1.1 Суб’єктивне право особи на безпечну та якісну продукцію…………..6
 1.2 Гарантії права особи на безпечну та якісну продукцію……………….19
 
РОЗДІЛ 2. Поняття, умови відповідальності за шкоду, завдану недоліками товарів, робіт (послуг) і порядок її відшкодування………………………………31
 2.1 Поняття і умови позадоговірної (деліктної) відповідальності за шкоду, завдану  недоліками товарів, робіт і послуг……………………………………....31
2.2 Сторони у зобов’язанні із заподіяння шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)…………………………………………………..39
 2.3 Порядок відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт (послуг) ……………………………………………………………………………..45
 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….56

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА  ЛІТЕРАТУРИ……………...60




ВИСНОВКИ

    Проаналізувавши законодавство України, статті, підручники, монографії, наукові роботи з теорії держави і права, цивільного права, цивільного процесу та захисту прав споживачів, судову практику у справах про відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт, послуг, підсумовуючи результати проведеної роботи, ми можемо зробити висновки:
    1.Право на безпечну та якісну продукцію є особистим немайновим правом і водночас абсолютним правом, оскільки праву однієї особи кореспондує обов’язок усіх інших осіб не порушувати це право. Особисті немайнові права належать кожній особі, тісно пов’язані з нею, не мають економічного змісту і належать особі довічно, вона не може відмовитися від цих прав або бути позбавленою їх.
    Право на безпечну та якісну продукцію включає такі критерії: продукція має бути якісною, тобто відповідати вимогам договору, інформації про даний товар, роботу, послугу; продукція повинна бути безпечною для споживання, тобто виконувати усі нормативи, стандарти, встановлені для такого виду продукції, а також продукцію повинна супроводжувати інформація про наданий товар.
Безпечною для споживання продукцією вважається та продукція, яка виконує усі нормативи, стандарти, встановлені для такого виду продукції, а також та продукція, яку супроводжує інформація про наданий товар, роботу, послугу.
Інформація про продукцію є складовою права особи на безпечну та якісну продукцію і водночас гарантією цього права, а тому вона повинна бути достовірна, доступна, повна і своєчасна.
2.Гарантіями права на безпечну та якісну продукцію є закріплення цього права на законодавчому рівні, процедури стандартизації, сертифікації, маркування і прийняття міжнародних принципів та виконання міжнародних та регіональних програм із забезпечення якості та безпеки продукції, надання повної, достовірної, доступної і своєчасної інформації про товар, роботу, послугу.
3. Специфіку у нормативному регулюванні захисту прав осіб на безпечну та якісну продукцію становлять ті законодавчі акти, у яких ці норми закріплені. Так, норми ЦК України, що встановлюють відповідальність за шкоду, завдану недоліками товарів, робіт і послуг, поширюються на фізичних і юридичних осіб, а Закон України «Про захист прав споживачів» регулює правовідносини, у яких споживачами, право на безпечну і якісну продукцію яких порушено і цим завдано шкоду, є винятково фізичні особи.
    4.Якість продукції – це сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатність задовольняти споживача відповідно до її призначення. Це визначення наведене у Декреті Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 р., однак критерії якості визначаються наукою цивільного права та практикою його застосування і володіють такими ознаками: сукупність корисних властивостей продукції і здатність продукції задовольняти особисті і виробничі потреби.
5. Відповідальність за шкоду, завдану недоліками товарів, робіт і послуг є спеціальним видом позадоговірної (деліктної) відповідальності, фактичною підставою застосування якої є вчинення цивільного правопорушення (делікту), незалежно від існування договірних відносин між потерпілим та заподіювачем шкоди.
 Юридичною підставою настання відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт і послуг є склад цивільного правопорушення. На відміну від складу цивільного делікту в інших недоговірних зобов’язаннях із заподіяння шкоди, у досліджуваному явищі склад є усіченим і передбачає виключно наступні підстави виникнення: протиправність заподіяння шкоди, фактична наявність шкоди, завданої майну потерпілої фізичної чи юридичної особи, причинний зв’язок між недоліками товарів, робіт, послуг або недостовірної чи недостатньої інформації про них та шкодою, завданою потерпілому. Вина як ознака суб’єктивної сторони даного правопорушення відсутня.
6. Термінами придатності вважаються терміни служби товарів, тобто встановлений виготовлювачем товару або виконавцем робіт (послуг) час, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники товару у разі дотримання відповідних умов зберігання мають зберігати свої споживчі властивості. Термін придатності має зазначатися у паспорті на товар, роботу (послугу) або на його етикетці чи у будь-якому іншому документі, що додається до товару, роботи (послуги). Термін придатності обчислюється від дати виготовлення і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.
7. Сторонами зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт (послуг) виступають боржники (продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт, послуг), тобто заподіювачі шкоди,  та кредитори (фізичні та юридичні особи), які є потерпілими.
Споживачем вважається непрофесіонал, який придбаває товари та послуги для задоволення особистих потреб, а не для подальшої переробки або продажу. Тобто споживачем, у першу чергу, визнають фізичних осіб-споживачів товарів і послуг. Однак міжнародне право до споживачів відносить не тільки фізичних, але і юридичних осіб, які придбавають товари і послуги з метою особистого користування. Цю саму позицію закріплює і Цивільний кодекс України, коли не обмежує коло осіб, які придбавають чи замовляють товари, роботи і послуги.
Право на відшкодування шкоди визнається не тільки за споживачем, який сам придбав товар (роботи, послуги), будучи однією із сторін відповідного договору купівлі-продажу (підряду), але і за тими громадянами, яким товар (результат роботи, послуга) був подарований споживачем, перейшов у спадок, був переданий за договором міни або оренди, які постраждали у результаті використання товару (результату роботи) його власником.
Виробник (виконавець, продавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду завдано з вини споживача внаслідок порушення ним встановлених правил користування, зберігання чи транспортування продукції або дії непереборної сили, або він не вводив продукцію в обіг, або дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього приписів державної влади.
При визначенні розміру відшкодування завданої шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг враховується умисел або груба необережність потерпілого при поводженні та споживанні товарів, робіт, послуг, а також матеріальний стан заподіювача шкоди (боржника).
Особами, відповідальними за таку шкоду, визнаються юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які реалізують товар, надають послуги, однак, на нашу думку, слід розширити коло відповідальних суб’єктів і включити до нього тих, хто здійснює підприємницьку діяльність, хоча і не має на це права.
8.Факт продажу товару або здійснення робіт (послуг) певним відповідачем може доводитися наданням потерпілими квитанцій на товари, товарних чи касових чеків, квитків, путівок, талонів або інших письмових документів, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, – технічних паспортів чи документів, що їх замінюють. У разі придбання товару за усним договором можливе доведення факту купівлі-продажу за допомогою свідків. Відшкодування шкоди у судовому порядку передбачає сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виконана робота має своє не лише теоретичне значення, яке полягає у з’ясуванні поняття «споживач», визначенні права на безпечну та якісну продукцію та дослідження тих обставин, наявність яких є необхідною для встановлення підстав позадоговірної (деліктної) цивільно-правової відповідальності. Практичне значення нашого дослідження полягає у визначенні тих гарантій права на безпечну та якісну продукцію, якими особа може скористатися, з’ясуванні тих особливостей відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарі, робіт та послуг, вивченні механізму і порядку її застосування на практиці потерпілою особою по відношенню до правопорушника.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

I.    Нормативно-правові акти

1.    Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2.    Керівні принципи для захисту інтересів споживачів: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 9 квітня 1985 р. № 39/248 // Інформаційно-пошукова правова база «Нормативні акти України».
3.    Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№  18, 19-20, 21-22. – Ст. 144.
4.    Господарський процесуальний кодекс від 6.11.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 57.
5.    Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
6.    Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
7.    Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №36. – Ст. 164.
8.    Про захист прав споживачів: Закон України від  12.05.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
9.    Про метрологію і метрологічну діяльність: Закон України від 11.02.1998 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 113/98-ВР. – Ст. 143.
10.    Про рекламу: Закон України від 3.07.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
11.    Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
12.    Порядок  відбору  у  суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі,   громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини,  матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості: Постанова КМУ від  2.04.1994 р. № 215 // Інформаційно-пошукова правова база «Нормативні акти України».
13.    Порядок проведення контрольної перевірки  правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари: Постанова КМУ від 2.04.1994 р. № 215 // Інформаційно-пошукова правова база «Нормативні акти України».
14.    Правилах продажу продовольчих товарів: Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 28.12.1994 р. № 237 // Інформаційно-пошукова правова база «Нормативні акти України».
15.    Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
16.    Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет КМУ від 8.04.1993 р. № 30-93 // Інформаційно-пошукова правова база «Нормативні акти України».
17.    Про сертифікацію і стандартизацію: Декрет КМУ від 10.05.1993 року № 46-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – Ст. 289.

II.    Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

18.    Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств / В. Г. Андрійчук. – К.: Думка, 2001. – 257 с.
19.    Білоусов Ю. В., Поліщук О. Ю. До питання нормативного визначення критеріїв якості товарів (робіт, послуг) / Ю. В. Білоусов, О. Ю. Поліщук // Хмельницький: Університетські записки, 2005. – № 4 (16). – С. 78-81.
20.    Бурлацький Л. К. Захист цивільного права та інтересу: Методика складання документів, коментарі, позовні та інші заяви: Навч. посіб. / Л. К. Бурлацький. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 400 с.
21.    Гражданское право: Учебник в 2 ч. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1997. – Ч. 2. – 530 с.
22.    Гражданское право: Учеб. в 2 т. / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – Т. 1. –  735 с.
23.    Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.: “Статут”, 2001. – 411 с.
24.    Захист прав споживачів. Збірник документів. – К.: СПЛАЙН, 2000. – 80с.
25.    Захист прав споживачів: Нормативно-правове регулювання. Зразки документів / Упоряд. Роїна О. М. – К.: КНТ, 2007. – 260 с.
26.    Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект / за заг. ред. Л. В. Ніколаєвої. – К.: КНТЕУ, 2002. – 311 с.
27.    Зименкова О. Н. О защите прав потребителей. Аналитический обзор законодательства зарубежных стран // Законодательство и экономика. –1993. – № 3-4. – С. 58-64.
28.    Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. посіб. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 915 с.
29.    Зубова Л. Судовий захист прав споживачів / Л. Зубова // Юридичний вісник України. – 2007. – № 25 (677). – С. 43-46.
30.    Іваненко Л., Язвінська О. Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості / Л. Іваненко, О. Язвінська // Право України. – 2003. –  № 8. – С. 75-78 .
31.    Канфазарова І. С. До проблеми цивільно-правової відповідальності без вини / І. С. Канфазарова // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький, 2007. – С. 89-91.
32.    Корнієнко І. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів / І. Корнієнко // Юридичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 18-22.
33.    Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеєв. – М.: Юрид. лит., 1970. – С. 38-39.
34.    Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань та ін. – К.: А.С.К., 2004. – Т. 2. –  928 с.
35.    Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т./ За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. 1. – 1086 с.
36.    Одінцова О. О., Петрова О. І. Передумови розвитку захисту прав споживачів в Україні: історичний та соціально-правовий аспекти:  [Електронний ресурс] / О. О. Одінцова, О. І. Петрова.
37.    Онищенко Г. До питання про співвідношення поняття «деліктного зобов’язання» та «деліктної відповідальності» у теорії цивільного права / Г. Онищенко // Юридичний журнал, 2005. – № 10. – С. 25-27.
38.    Панченко М. І. Цивільне право України: Навч. посіб / М. І. Панченко. – К.: Знання, 2005. – 583 с.
39.    Подкоязін І. Загальні засади відшкодування збитків за цивільним законодавством України / І. Подкоязін // Юридична Україна. – 2007. –  № 12. – С.37-44.
40.    Поліщук О. Ю. Особливості здійснення немайнових прав споживачами / О. Ю. Поліщук // Матеріали науково-практичного столу [«Проблеми здійснення та захисту особистих немайнових прав фізичної особи в умовах євроінтеграції»], (Хмельницький, 12 жовтня 2007 року). – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 240 с.
41.    Потапенко В.  Чи відшкодовується шкода споживачу? / В. Потапенко // Юридичний журнал. –  2003. –  № 6. – С. 18-20.
42.    Райхер В. К. Абсолютные и относительные права / В. К. Райхер // Известия Ленинград. политехн. ин-та. –  Л.,1928. –  Вьіп. І. –  21. – 487с.
43.    Ромовська З. В. Українське цивільне право: Заг. част.: Акад. курс.: Підр. / З. В. Ромовська. – К.: Атіка, 2005. – 560 с.
44.    Русу С. Д. Поняття зобов’язань із відшкодування шкоди / С. Д. Русу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький, 2007. – С. 84-89.
45.    Рябченко Ю. Ю. Види позовів про захист прав споживачів / Ю. Ю. Рябченко // Форум права. – 2008. – № 1. – С.363-367.
46.    Селезнев В. В. Как защищать свои права потребителя / В. В. Селезнев. – Х.: Одиссей, 2006. – 496 с.
47.    Силенко Л. М. Цивільне право України: Навч. посіб. / Л. М. Силенко. – К.: Алеута, 2004. – 328 с.
48.    Старчук Є. В. Захист прав споживачів цивільно-правовими засобами: [Електронний ресурс] / Є. В. Старчук. – Режим доступу: http://consultants.kiev.ua/article/zakhist-prav-spozhivachіv-tsivіlno-pravovimi-zasobami
49.    Стефанчук Р. О. Право на особисту безпеку (безпеку природного існування) фізичної особи як особисте немайнове право / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. – 2005. – № 12. – С. 32-37.
50.    Тераз Р. І. Становлення та тенденції розвитку правового регулювання відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, робіт (послуг) / Р. І. Тераз // Хмельницький: Університетські наукові записки, 2007. – № 4 (24). – С. 171-176.
51.    Тераз Р. І. Окремі питання визначення боржника як сторони зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) / Р. І. Тераз // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 408-414.
52.    Цивільне право України: Акад. курс: Підр.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – К.: Ін Юре, 2004. – Т. 2. – 520 с.
53.    Цивільне право України: Курс лекцій: У 6 т. /  За ред. Р. Б. Шишки, В.А.Крейтора. – Х.: Еспада, 2008. – Т. 5. – 680 с.
54.    Цивільне право України: Навч. посіб./ За заг. ред. Р. О. Стефанчука. – К.: Прецедент, 2005. – 448 с.
55.    Цивільне право України: Підр.: У 2 т. / За заг. ред. В. І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 2. – 480 с.
56.    Цивільне право України: Підр.: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн. 2. – 736 с.
57.    Черняк О.Ю. Класифікація прав споживача за законодавством України та Європейського Союзу / О. Ю. Черняк // Форум права. – 2008. – № 2. – С. 458-464.
58.    Шевченко Д. Суд як єдина надія ошуканого споживача / Д. Шевченко // Правовий тиждень. – 2008. – № 26 (99). – С. 31-33.

III. Автореферати дисертацій

59.    Кагал Т. О. Організаційно-правові питання забезпечення захисту прав споживачів в сфері якості товарів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Т.О. Кагал; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1998. – 16 с.
60.    Казаков М. М. Методичні особливості розбудови механізму захисту прав споживачів в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.01 / М.М. Казаков; Укр. акад. зовніш. торгівлі. – К., 2004. – 20 с.
61.    Осетинська Г. А. Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Г.А. Осетинська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 20 с.
62.    Письменна О.П. Правовідносини, що виникають у зв'язку з порушенням прав споживачів внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.П. Письменна; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2006. – 19 с.

IV. Судова практика

63.    Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року //  Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – № 5.
64.    Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року //  Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – № 8.




Нові курсові
Наукові ресурси Set
Нам цікаво main
Студентські статті

Реклама в Интернет www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038