>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Вплив класицизму на культурний процес Європи



Ціна: 0 грн
Додана: 28.04.2011

Розмір файлу: 49.53 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 0.00/0Середня оцінка: 0



дипломна робота, 50 сторінок


Вплив класицизму на культурний процес Європи

План:

1.Класицизм як культурно-історична епоха.
1.1.Соціально-історичні передумови виникнення класицизму.
1.2.Характеристика класицизму.

2.Художньо-естетична система класицизму.
2.1.Естетична складова класицизму.
2.1.Художнє мистецтво як відтворення естетики класицизму.

3.Класицизм і Україна.

 

 

Аналізуючи процес становлення та розвитку класицизму в архітектурі Галичини, стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів, можна зробити наступні висновки:
1. Класицизм в архітектурі Галичини мав міцне підґрунтя для розвитку у вигляді стійких місцевих традицій, а також сторонніх західно -  центральноєвропейських впливів. Всі варіанти стилю в Галичині розвивалися в одному загальному напрямі, спираючись на теоретичні досягнення провідних філософів, художників, архітекторів і кращі зразки пам’яток європейської архітектури. Основними чинниками, що спричинили розвиток палацової та садибно-паркової архітектури Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., стали: активна розбудова краю, зріст економіки, відкриття нових громадських навчальних закладів, театрів, поява цілої плеяди професійних архітекторів, які працювали для місцевого замовника і дотримувалися провідних мистецьких орієнтирів європейських архітектурних шкіл.
2. На основі історико-порівняльного аналізу стильових особливостей 52-х палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. у роботі доведено, що:
І. Наприкінці XVIII ст. у побудові палацово-паркових ансамблів визначальними були традиції попередніх епох, зокрема, бароко, а також варшавської архітектурної школи, через посередництво якої у Галичині поширювалися впливи французького класицизму та палладіанства.
ІІ. У першій чверті ХІХ ст. помітний вплив на архітектуру справляла віденська мистецька школа. У будівництві заміських комплексів простежується певна уніфікованість та однотипність забудови.
ІІІ. Друга чверть ХІХ ст. характеризується поширенням впливів початково ампіру, а згодом бідермаєру. При спорудженні невеликих садибних комплексів визначальними стають традиції народної архітектури.
3. Запропоновано уточнену періодизацію архітектури класицизму в Галичині:
І. Перші палацово-паркові ансамблі класицизму на теренах Галичини  були споруджені на початку XVIII ст. і мали безпосередній стильовий зв’язок із французьким класицизмом XVII ст. і польським мистецтвом початку XVIII ст.
ІІ. Наступний етап поширення стилю припадає на третю чверть XVIII ст. Складність датування цього етапу зумовлює незначна кількість пам’яток архітектури класицизму, що споруджувалися одночасно з бароковими.
ІІІ. Провідним стилістичним напрямом класицизм стає в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Цей етап можна окреслити 1772 – 1850 рр., він поділяється на три періоди: становлення стилю (1772 – 1800 рр.), розквіт (1800 – 1830 рр.), занепад (1830 – 1850 рр.).
4. В результаті дослідження виокремлено п’ять типів архітектурної забудови палацових та садибно-паркових ансамблів, що сформувалися наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. в архітектурі Галичини: 1). – П-подібна замкнута композиція; 2). – довільна композиція; 3). – прямокутна, в якій будівлі розташовуються геометрично правильно і вписуються в прямокутник; 4). – центрична, в якій центральна будівля геометрично цілісно не пов’язана з рештою споруд; 5). – підковоподібна, де будівлі в плані нагадують форму підкови і з’єднані між собою критими галереями.
5. Виділено три способи розташування палацових та садибно-паркових ансамблів відносно загальної забудови населеного пункта: 1). ансамбль поза межами забудови; 2). ансамбль на краю забудови; 3). ансамбль у структурі забудови.
6. Окреслено роль і місце об’ємно-просторової пластики у формуванні композиції палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. Розглянуто художньо-стилістичні особливості монументально-декоративного оздоблення об’єктів дослідження. Визначено, що декор палаців та житлових будинків садиб виконував допоміжну функцію, акцентуючи конструктивні деталі. Поширеними були декоративні мотиви притаманні стилістиці класицизму.


Свіжі наукові записки

www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038