>

Меню
Нові курсові
Студенти і партнери

Історія становлення та розбудови монастирів Волині



Ціна: 0 грн
Додана: 28.04.2011

Розмір файлу: 42.45 Kb
Тип файлу: RAR
Рейтинг: 5/1Середня оцінка: 5



ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………3
Розділ І. Історія становлення та розбудови монастирів Волині
1.1. Дубенський  Хрестовоздвиженський  монастир………….6
1.2. Дерманський монастир Святої Трійці……………………..9
1.3. Почаївська Успенська Лавра……………………………...12

Розділ ІІ. Витоки чернецтва та здійснення управління
в монастирях на Волині
2.1. Духовно-релігійна сфера буття чернецтва…………….....15
2.2. Здійснення управління в монастирях…………………….17

Розділ ІІІ. Господарство монастирів Волині………………….22
Висновки…………………………………………………………27
Список використаної літератури…………...………………….29





Висновки
Підводячи підсумок потрібно сказати, що кожен з вище представлених монастирів може пишатись величчю свого архітектурного ансамблю. В такі важкі часи, часи уніатського впливу ці монастирі, завдяки своїй непохитній вірі і незламності змогли вибороти собі незалежність і визнання.
 В стінах кожної духовної обителі завдяки незламній вірі ченців, відбувались надзвичайні чудеса, які захищали український народ від ворогів і допомагали йому у різних бідах, хворобах, нещастях. Велику роль у монастирях відігравали ченці, які  відрікаючись від буденного життя, присвячують себе повністю молитві, а через неї-Богу. Мета чернечого подвигу-досягти дії Божої благодаті, духовної чистоти і непорочності, і повного підкорення себе волі Божій через аскетичний подвиг, завершуваний щоденно протягом усього життя.
Всі монастирі на Волині діяли за принципом співжиття. Чоловічими обителями керували  настоятелі, жіночими-ігумені. Єпархіальний архієрей керував монастирями, які знаходились в його єпархії.
Крім релігійних і культурно-освітніх напрямків, монастирі Волині займались також господарською діяльністю. Кожен монастир був наділений певною кількістю землі, в яку входили села з селянами які працювали на землях обителі, сплачували данину, відробляли свого роду панщину.
Головними заняттями ченців були в основному богослужіння і духовне насичення богомольців. Крім цього вони займались різного роду польовими роботами, розводили бджіл, займались садівництвом, млинарством, іконописною справою, виготовленням церковних свічок, церковного посуду з металу, золотошвейне виробництво.
Монастирі, володіючи землею на правах власників, будучи незалежними від поміщиків і складаючи міцно об'єднану   корпорацію, були спроможні  протидіяти зовнішньому утиску. А тому волинські духовні осередки на перших порах вчинили стійкий опір унії. Але незабаром більшість з них, в тому числі і Почаївська Лавра, були приписані до архієрейських кафедр і тому змушені були мимоволі піти за своїми настоятелями в унію.
В кінці XVII ст. і на початку XVIII ст. майже всі православні монастирі на Волині були зведені в унію і в них поселились ченці базиліанського ордену. На Волині було до 60 чоловічих і жіночих монастирів. Після поселення в монастирях бази ліан жадоба до багатства підірвала подвижницький дух. Вони збідніли, тому багато із них були переведені  уніатами в парафіальні церкви і вже після приєднання в  1795 році Волинської землі до Росії так ними і залишились. А деякі  після приєднання до Православ'я стали знову здійснювати свою місію серед народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.    Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. – К., 2002. – С. 75-107.
2.    Батюшков П.Н. Волинь. Исторические судьбы Юго-Западного Края. – СПб., 1888. – С. 162.
3.    Волынские Епархиальные ведомости. – 1880. - №30. – С. 1549.
4.    Волынские Епархиальные ведомости. – 1884. - №23. – С. 664.
5.    Дубило І. М. Почаївський монастир в історії нашого народу. – Вінніпег, 1886 – С. 227.
6.    Лесик О. В. Замки та монастирі України. – Львів, 1993. С. 110.
7.    Лозовюк І. Давні дубенські монастирі. – Дубно. 1994. – С. 4.
8.    Митрополит Іларіон. Життя великих українців. – К., 1999. – С. 97.
9.    Михайлинин О. К. Паркові ансамблі Волині 2-ї половини XVIII – XIX ст. – К., 2000. – С. 236.
10.    Мицько І. З. Острозька Словяно-греко-латинська академія (1576-1636). – К., 1990. – С. 87.
11.    Пам’ятки культурної архітектури Волині. – Луцьк, 2001 – Вип. 8, - С. 126-134.
12.    Ричков П. А. Католицькі храми та монастирі Острога // Остріг на порозі 900-річчя (1990-1992рр..): Матеріали І-ІІІ наук.-краєзнавчої конференції. – Остріг, 1992. С. 16-21.
13.    Рожко В. Е. Нарис історії Української Православної церкви на Волині. – Луцьк, 2001. – С. 670.
14.    Рожко В. Е. Православні монастирі Волині і Полісся. – Луцьк, 2000 – С. 691.
15.    Рожко В. Е. Православні монастирі Волині. – Луцьк, 1997 – С. 348.
16.    Саган О. Н. Національні прояви православ'я: український аспект. – К., 2001. – С. 256.
17.    Солом В. А. Система фундатор-монастир і міжконфесійні відносини на Волині в ХVI – XVIII ст. // Остріг на порозі 900-річчя (1990-1992рр..): Матеріали І-ІІІ наук.-краєзнавчої конференції. – Остріг, 1992. С. 39-40.
18.    Солом В. А. Українські православні святі історичної Волині ІХ – ХХ ст.: Історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк, 2003. – С. 224.
19.    Українське чернецтво в умовах іноземного панування в Україні // Історія релігії в Україні: навч. посібник. – К., 1999. – С. 170.
20.    Церковні осередки: братство, єпископат, монастирі. Церковна влада та традиції патронату // Історія релігії в Україні: навч. посібник. – К., 1999. С. 177. 


Свіжі наукові записки

www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038